Інтерактивне навчання

1. Поняття інтеракції та інтерактивного навчання.

Термін «інтерактивний» походить від англійських слів «inter» — «взаємний» та «act» — «діяти», і означає «знаходитись у постійному діалозі, бути активним учасником».

Відповідно, інтерактивне навчання — це навчання, побудоване на активній взаємодії викладача та учнів.

Інтерактивні методи навчання — це спосіб взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу, під час якого слухачі перестають грати пасивну роль і активно долучаються до роботи.

Інтерактивні технології навчання роблять освітній процес більш цікавим та ефективним у дитячому садку, школі чи іншому закладі освіти. Згідно з навчальною пірамідою, яку 1980-х розробив Національний тренінговий центр (штат Меріленд, США), ми запам'ятовуємо із того, що чуємо, лише 5%, в той час як 90 % інформації фіксуємо, коли навчаємо інших. Організовуйте освітній процес таким чином, щоб учні могли засвоїти якомога більше матеріалу, відчуваючи себе максимально комфортно.

Огляд-екскурсія поширення інтерактивного навчання у європейському та американському освітньому просторі

Поняття «інновація» хоча й використовується у науковій літературі понад сто років, але актуалізувалося в кінці ХХ та на початку ХХІ ст. Великий тлумачний словник сучасної української мови пояснює слово «інновація» як «нововведення».

Поняття «інновація» розглядається в психолого-педагогічній літературі неоднозначно. Відомим є визначення американського вченого К. Роджера про те, що новизна – це ідея, що є новою для конкретної особи, і немає значення, чи є ця ідея об’єктивно новою, чи ні.

Сучасні вітчизняні вчені розглядають інновацію в освіті як процес створення, поширення і використання нових способів для вирішення педагогічних проблем оригінальними, нестандартними підходами. Під інноваційною освітою розуміють галузь, яка постійно оновлюється знаннями, технологіями, засобами навчання, організаційними та управлінськими підходами. 

Характерною ознакою інноваційної освіти є особистісно-орієнтоване навчання, яке реалізується через проектування навчального процесу, що є предметом сумісної діяльності викладача і студента, способом їх життєдіяльності як суб’єктів освіти:навчальний процес набуває вигляду дослідження, пошуку, навчальної гри, тобто стають джерелом досвіду.

Розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів 1970-1980-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкова та ін.), у теорії розвивального навчання. Однак за радянських часів, за умов нав’язування комбінованого уроку творчість окремих педагогів була радше винятком, ніж правилом.

 У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивалися й удосконалювалися. Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різноманітних предметів.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х роках, засвідчують, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображено у схемі, яка дістала назву „Піраміда навчання”, яка демонструє, що найменші результати дає пасивне навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільші – інтерактивне (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших або негайне застосування знань – 90%). Це, ясна річ, середньостатистичні данні, й у конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

Ще краще, якщо ми можемо щось „зробити” з інформацією, аби мати зворотний зв’язок, тобто дізнатися, чи добре ми її зрозуміли. З цією метою можна: викласти інформацію своїми словами; навести власні приклади; показати аналогічні вияви, подібні ознаки в інших явищах і процесах; знайти зв’язок з іншими процесами або явищами, вже відомими раніше; передбачити певні наслідки; визначити протилежності.

Більшість викладачів вимовляє приблизно від 100 до 200 слів за хвилину. Але чи здатні діти сприйняти такий потік інформації? За високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину, тобто половину. Але в більшості випадків, навіть тоді, коли навчальний матеріал цікавий, учням важко зосереджувати увагу тривалий час. Вони відволікаються, починають міркувати про деталі почутого або й проблеми чи ситуації, що не стосуються уроку.

Наукові дослідження доводять, що для забезпечення активного слухання учнями викладач має вимовляти від 400 до 500 слів за хвилину. Проте це неможливо, бо людина говорить у чотири рази повільніше, тому учні відволікаються і часто нудьгують.

Два відомі фахівці у царині кооперативної освіти, Д. та Р. Джонсони, разом із К.Смітом указують на кілька проблем, пов’язаних із читанням лекцій:

1. увага учнів зменшується з кожною хвилиною;
2. ця форма навчання подобається учням, у котрих розвинута здебільшого слухова пам’ять;
3. рівень засвоєння фактичного матеріалу низький;
4. вважається, що всім учням потрібна однакова інформація, й усі учні засвоюють її однаковими темпами, але насправді це не так.

Використання наочності під час лекції збільшує запам’ятовування матеріалу на 14-38%. Експеримент, проведений американськими дослідниками, засвідчив, що використання візуальних засобів під час вивчення лексики на 200% поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40% менше часу, вона підсилює усне подання матеріалу. Наочність варта не тільки сотні слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова.

Коли ж до роботи залучається слухова й зорова пам’ять, збільшуються шанси задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися.

Проте активізації лише зорової або слухової пам’яті недостатньо.

Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував: „Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію.”

Це просте твердження обґрунтовує необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: „Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.

Навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Потрібна напружена розумова робота дитини та її власна активна участь у цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань.

Фрагмент уроку 1 

11 клас

ОРФОГРАФІЯ. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ

І. Гра-вправа «ПАЗЛ»

Веб-посилання: https://learningapps.org/11317644   

Завдання: згрупуйте слова відповідно до їх написання

Разом: Нац/банк, теле/хроніка, екс/чемпіон, синьо/цвіт, міді/спідниця, мало/чутливий, західно/український, пів/кілограмовий, двох/тисячний, хіміє/терапія, Євро/парламент, вербо/ліз.

Із дефісом: купівля/продаж, інтернет/видання, альфа/розпад, караоке/бар, аграрно/промисловий, військово/спортивний, по/батьківському, всесвітньо/історичний, Україна/ненька, мова-посередниця, овоче/молочний, котрий/будь.

Окремо: без/відома, суспільно/корисний, день/у/день, пів/кімнати, в/основному, на/жаль, дарма/що, по/троє, отже/ж, до/побачення, у/стократ, не/зовсім.


ІІ. Гра-вправа «КЛАСИФІКАЦІЯ»

Веб-посилання: https://learningapps.org/11319148
Завдання: розподіліть слова відповідно до їх написання.

Разом: держ/установа, гіпер/складний, контр/удар, бліц/опитування, етно/гурт, пів/куля, легко/займистий, багато/спрямований, що/хвилини, сміттє/очисний.

Із дефісом: член/кореспондент, кіловат/година, крапково/штриховий, сліпучо/білий, країна/інвестор, по/козацькому, гіркувато/солоний, літературно/художній, Сапун/гора, 100/годинний.


ІІІ. Гра-вправа «ВІЛЬНА ТЕКСТОВА ВІДПОВІДЬ»

Веб-посилання: https://learningapps.org/11321254
Завдання: дайте правильну відповідь та запишіть з малої літери (разом, окремо, із дефісом).

Разом: пів/кілограмовий, глибино/мір, військово/полонений, чотири/колісний, жовто/гарячий, міні/диск, тонно/кілометр, напів/автомат,

Із дефісом: жовтувато/рожевий, інтернет/послуга, підзолисто/болотний, 125/річний, Пуща/Водиця, золото/валютний, очі/намистинки,

Окремо: соціально/активний, абсолютно/сухий, суспільно/необхідний, чітко/окреслений.

Коментар: 

У цьому фрагменті уроку інтерактивна технологія реалізується за допомогою інтерактивних ігор на платформі LearningApps. Це дуже зручна форма проведення тренувальних вправ, чи вправ на повторення для сучасних учнів, адже її виконання можливо зі смартфона в будь-який час та будь-якому місці. Окрім того, платформа дає можливість пройти тест ще раз, якщо при попередньому вирішенні виникли труднощі. 

Особливо такий вид завдань актуальний в період карантину, адже дозволяє закріплювати знання, вчити новий матеріал, чи повторювати вже вивчений; допомагає вчителеві тримати зв'язок з учнями та контролювати виконання. А ще, це цікаво та сучасно.

Фрагмент 2

11 клас

ПУНКТУАЦІЯ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ.

Слово вчителя: Усе наше життя складається з продажу та купівлі. Але не все можна купити за гроші. Є в нашому житті те, що не продається. А що саме? (Дружба, здоров’я, любов, знання…).

Прийом «Займи позицію».
Як же правильно вимовляти: купляти чи купувати? 

Пропоную подивитися відеоролик Олександра Авраменка. Демонстрація відеоролика, завантаженого з сервісу YouTube. Купляти чи купувати

Наступне наше завдання має назву «Аукціон знань» на відновлення в пам’яті теоретичних відомостей з теми «Склане речення» (з’ясовуємо, що таке аукціон). 

Відповідає той, хто піднімає сигнальну картку. За правильну відповідь – 1 бал

1. Що таке пунктуація?
2. Яке речення називається складним?
3. На які види поділяються складні речення?
4. Що є засобом зв’язку в складних реченнях?
5. Які типи сполучникових речень вам відомі?
6. Чим складносурядні речення відрізняються від складнопідрядних?
7. У чому особливість безсполучникових речень?
8. Чим сполучники відрізняються від сполучних слів?
9. Які розділові знаки вживаються в складних реченнях?

Лінгвістичний експеримент (усно).

Слово вчителя: Схарактеризуйте подане речення, поясніть розділові знаки. Чи можна це речення перетворити на складне? (Усно.)

Бізнес має властивість «затягувати» людину, витісняючи розваги й особисте життя. Який висновок ми можемо зробити? (Прості речення синонімічні складним.)

Коментар:

У цьому фрагменті уроку застосовано декілька прийомів інтерактивного навчання. Перший - проблемне питання, коли діти розмірковуюь над питанням, що ставить вчитель. Для перевірки їхніх тверджень також застосовується інтерактивний метод відеолекції з поясненням цього питання. Діти не тільки розмірковують, а й перевіряють свої судження у цікавий спосіб, взаємодіють між собою.

Наступний прийом - мозковий штурм, що адаптований під назвою "Аукціон знань". Дітям ставлять питання, а вони повинні дати на них короткі та розгорнуті відповіді.

Наступний вид роботи - усний, де дітям потрібно пояснити розділові знаки та схарактеризувати речення. 

Ці прийоми дуже ефективні, адже стимулюють дітей пригадувати уже відомий їм матеріал, тим самим повторювати і узагалюньвати знання. Крім того, урок стилізований і всі прийоми також стилізовані під тему уроку. Це посилює інтерес до уроку, створює позитивну атмосферу.

Фрагмент 3

11 клас

Кросворд "Мовознавчі науки"

Слово вчителя: Діти, то з Вас любить розгадувати кросворди?

Перед початком вивчення нової теми пропоную повторити, які ж мовознавчі науки на відомі. Для цього пропоную вирішити цікавий та пізнавальний кросворд. (Якщо навчання дистанційне, діти отримують посилання на кросворд на платформі Cross цікавенький кросворд). По черзі читаємо питання та піднімаємо руку, якщо вже знаємо відповідь.

Молодці! Давайте тепер звіримося з відповідями та дізнаємося, чи все ми вирішли правильно.

Ще одна можлива форма проведення цього завдання; діти отримують кросворд на картках, декілька хвилин вирішіють, а потім обмінються між собою та перевіряють одне одного. При цьому не оголошують результа, а обговорюють в парах, визначають, що було їм незрузумілого. Консультують та навчають одне одного.

Коментар:

Кросворд є цікавим та інтерактивним прийомом навчання. Діти повторюють вивчену інформацію, систематизують знання і розважаються. Сучасні інтерактивні платформи дають можливість роботи електронну версію кросворду і вирішувати його на дистанційному навчанні самостійно, чи всім разом в інших системах (на зразок Зуму і тд). Також доцільно використовувати метод: Навчаючи-учусь, коли діти перевіряють одне одного.

Фрагмент 4

10 клас

Другорядні члени речення

Навчаючи - учусь

1. Роздаються картки, що стосується теми уроку, по одній на кожного учня.

Учні кожної пари отримують різні картки. 

Один - картку з теми «Додаток прямий і непрямий», а другий - з теми «Види обставин за значенням».

2. Учні протягом кількох хвилин повинні ознайомитися та усвідомити інформацію, що міститься на картці. Учень має пояснити своєму парнерові інформацію, що була на його картці - і навпаки.

3. Коли учні в парі обмінялись інформацією, будь–хто за вибором учителя розказує вивчений матеріал.

Коментар:

Прийом дуже цікавий та ефективний. Діти відчувають себе і в ролі учня, і в ролі вчителя. Їм треба не просто вивчити та усвідомити інформацію, а й пояснити її своєму партнерові, щоб він зрозумів та засвоїв матеріал. Звичайно, на цей вид роботи може витрачатися трошки більше часу, однак, результат того вартий. Адже, найкраще інформація сприймається, коли пояснюєш її іншому.